«Мовне середовище не лише поза родиною, а й в родині не сприяє формуванню україномовної культури спілкування учнів/учениць. Ймовірно на це впливають негативні чинники зросійщення, що поширюються через засоби масової інформації та соціальні мережі, а також з сформованою на території Запорізького регіону протягом багатьох десятиліть традицією російськомовного спілкування», – один із багатьох висновків за результатами ІІ циклу моніторингового дослідження, проведеного Державною службою якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови, щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти.
16 серпня 2024 року управління Державної служби якості освіти у Запорізькій області разом із керівниками закладів загальної середньої освіти міста Запоріжжя та області, керівниками органів управління освітою райдержадміністрацій, органів управління освітою сільських, селищних, міських рад обговорили виявленні регіональні тенденції стану функціонування державної мови в закладах освіти та чинники, що впливають на дотримання учасниками освітнього процесу мовного законодавства.
В обговорені взяли участь Тарас КРЕМІНЬ, Уповноважений із захисту української мови, Регіна ХАРЧЕНКО, виконувач обов’язків міського голови Запоріжжя, секретар Запорізької міської ради, Неля СИТЕНКО, заступник директора департаменту – начальник управління з питань розвитку освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, Едуард ГУГНІН, проректор з науково-методичної роботи комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, доктор соціологічних наук, доцент, Віктор ЗАХАРЧУК, головний спеціаліст Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, Ірина ПАТРУШЕВА, директор Запорізької гімназії № 89 Запорізької міської ради, Людмила ГЕРАСИМЕНКО, директор Дніпрорудненської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів «Талант» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області.
На третій рік повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України цілком очевидно, що у всіх сферах українського суспільства має превалювати українська мова, однак активне використання російської мови на території Запорізької області внаслідок історичних явищ стримує її поширення та використання серед підлітків, для яких українська мова мала би стати тим об’єднуючим фактором на шляху до усвідомлення національної ідентичності.
На думку вчителів, найбільш негативний вплив на використання учнями/ученицями української мови у повсякденному житті має мова спілкування в колі родини, про що наголосили 70% опитаних педагогів. Стримуючим фактором, на думку 45% вчителів, є звичка розмовляти недержавною мовою. Крім того, більше половини педагогів вказали на відсутність середовища, де здобувачі освіти можуть вільно спілкуватися українською мовою (27%), а також на їхній недостатній рівень володіння державною мовою (27%). Варто відзначити те, що 8% учителів стверджують, що їхні учні/учениці розмовляють виключно українською мовою у всіх сферах життя.
«Серед основних чинників, що стримують учнів/учениць використовувати державну мову у всіх сферах публічного життя, можна виокремити: звичку спілкуватися недержавною мовою, російськомовне оточення поза закладом освіти та в колі родини, інтернет-ресурси та контент російською мовою, упереджене ставлення до української мови як другорядної», – акцентувала Тетяна ОЗЕРОВА, начальниця управління Державної служби якості освіти у Запорізькій області, модератор комунікативного заходу, яка представила звіт за результатами дослідження на регіональному рівні.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про освіту», статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту», статті 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою освітнього процесу є державна мова – українська.
Освітній процес у закладах освіти Запорізької області в цілому здійснюється з дотриманням мовного законодавства: переважна більшість учителів та учнів/учениць під час навчальних занять використовують виключно українську мову. Разом з тим, результати опитування респондентів щодо вибору мови спілкування у повсякденному житті ставлять під сумнів швидкий процес переходу учасників освітнього процесу на використання української мови у всіх сферах життя, у тому числі у колі родини чи друзів.
Результати моніторингу дають можливість стверджувати, що рівень володіння українською мовою серед здобувачів освіти та їхніх батьків зменшується та потребує вжиття заходів через системні підходи до вивчення української мови та її популяризації.
Одну з ключових ролей у мовній самоідентифікації учнів/учениць відіграють саме вчителі, які мають значний вплив на формування мовної культури здобувачів освіти. Проте дистанційне навчання обмежує перебування здобувачів освіти в мовному шкільному середовищі на перервах, у позаурочний час та за межами закладу освіти. Все це є ще одним аргументом на користь очного навчання!
Результати моніторингових досліджень щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти
2022-2025 на вебсайті Державної служби якості освіти України:
Висновки та рекомендації за результатами моніторингового дослідження (регіональний аспект) направлені всім зацікавленим особам для вжиття відповідних заходів.
Мова не лише засіб комунікації, а й потужний інструмент для самоідентифікації людини, показник національної свідомості та єдності українського суспільства, зброя, яка необхідна для
Перемоги над спільним ворогом!
Нагадуємо! 03 серпня 2024 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 року № 864 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року».